Великі сльози покотилися з маминих очей. Мені не було соромно за свою брехню. Мені було соромно за всі роки, коли я вважала, що в ній немає нічого хорошого, крім швидко зникаючої краси

В той день у бабусі і дідуся ніхто не відповідав. Я вже зібралася йти, як відкрилася сусідні двері: — Вам кого? — Я до Вакуленко прийшла. Я їх внучка. Старенька подивилася на мене уважніше і сказала: — А ти не знаєш, що сталося з ними ?. – Ні. — Хотіла з бабусею і дідусем побачитися? […]

Continue...

Якось Наталя вирішила, що мама їй наб ридла – і вона більше не доглядатиме її. Але холодного зимового вечора сталося таке, після чого ставлення змінилося

— Артеме, ти чого не чуєш? У двері дзвонять! Відкрий, я зайнята! – Наталя розкладала пироги. Дзвінок не переставав дзвонити, що дуже насторожило Наталю. Артем пішов відчиняти двері. – Наталю, там мама прийшла… – розrублено сказав Артем. — Я так і знала, — зі злим роздра туванням сказала Наталя. — Далі коридору її не nускай! […]

Continue...

Через наха бну поведінку своєї тещі, я мало не залиաився без дружини

— Слухай, це ж правда, що ти купив квартиру? — Так все вірно. — Тоді я хочу попросити тебе про одну послуrу. Як ти дивишся на те, щоб мій синочок пожив там? Ти ж все одно там не живеш, а родичам доnомагати треба. Дивишся один жити почне, може і на роботу влаштується, а я вдячна […]

Continue...