Яке наше уявлення про героїв? Він, мабуть, високий, мускулистий, з величезними біцепсами, щетиною і темними окулярами. Але, насправді, це всього лише кінообраз. Адже справжні герої серед нас, і ви не можете розрізнити їх в натовпі. Саме такий герой живе в місті Усть-Кут, в Іркутській області, його звуть Богдан. Одного вечора двоє друзів йшли додому. Раптом […]
Continue...
Я досить спостережлива жінка. Коли зустрічаю своїх ровесниць, то помічаю, як більшість з них, уже перетворилися у «бабусь». Я зараз не говорю про те, що у них є внуки, а суто про зовнішній вигляд. Інколи, вони навіть поводять себе, як бабусі. Багатьох жінок, яким виповнилося 60 років, можна сміливо назвати бабусями. Дивишся на жінок: в […]
Continue...
Минуло 10 років з дня закінчення нашої школи, тому ми всім класом зібралися, щоб це відсвяткувати. Не прийшла лише новенька Ніла, але ніхто на це особливої уваги не звернув, бо з нею ніхто не товаришував, швидше всі глузували й знущалися. Ми раптово про це заговорили, як двері відкрилися й увійшла та сама «страшненька й дурненька […]
Continue...
Їxалала я вчоpа в такci Воlt…. В кiнцi поїздки cказала водiю “Дякyю”, вiн pозвepнyвcя i з єxидною поcмiшкою yїдливо випалив: “Aж пiдcкакyю!”. У мeнe вce в cepeдинi аж пepeвepнyлоcя…. Вiн щe щоcь казав типy “Нє забиваєм вєщi в cалонє”, алe я мовчки вийшла, поcтавила однy зipкy за поїздкy i напиcала cкapгy в cлyжбy пiдтpимки на […]
Continue...
Я розумію, що багато людей не зрозуміють мене. Хоча, можливо, знайдуться і ті, хто мислить розумно, думає про своїх дітей та онуків, а не лише про свої інтереси. Я ніколи не очікувала, що вийду заміж за людину, у якого мати буде така – зовсім байдужа до своїх близьких людей. Як я розумію, сімейні цінності і […]
Continue...
Коли мені було п’ять років, мати познайомилася з черговим чоловіком і захотіла бути з ним, але він поставив їй умову, що візьме її, якщо вона буде сама. Та легко і просто проміняла мене на цього мужика. Привезла мене до мого батька, давши в руки всі необхідні документи. Вона подзвонила в двері його квартири, почула звук […]
Continue...
Набор в десятый класс уже закончился. Но мать Вити попросила взять его, так что он пришел поздно, когда шли занятия. Он не был похож на ученика, а скорее на рокера или цыгана: рыжеволосый, в рваных джинсах, с незастегнутыми верхними пуговицами рубашки и цепочкой на поясе. Учился он блестяще, казалось, что его талантам нет конца. Вел […]
Continue...
Я была мала, когда не стало мамы и я осталась с отцом. Он не баловал меня никак, ни вниманием, ни вещами, был очень строг. Все хозяйство и дом был были на мне. Перед школой я ухаживала за животными, после школы также возилась в сарае, потом готовила что-то поесть, убиралась, потом делала уроки допоздна и так […]
Continue...
Екатерина Ивановна давно поняла, что зря поддалась на уговоры сына и невестки переехать к ним в город. Жила себе в деревне, в своём доме, сама себе хозяйка. Разве что одиночество тяготило её, но старушка занималась хозяйством, огородом, день пролетал в трудах и заботах. Лишь вечером, особенно зимой, сидя в большом доме одна, Екатерина Ивановна ощущала […]
Continue...
— Почему не сказала, что приедешь, мама! Еще и сумок сколько притащила.- сказала молодая женщина. — Так я же для все для вас везла, все самое вкусное, со своего огорода, соленья, варенья, грибочки наши. — отвечала пожилая женщина дочери. — Да мы это все не едим мама- раздраженно ответила дочь. Светлана Сергеевна тяжело опустилась на […]
Continue...