Месяц: Март 2022

Лише о шостій годині вечора вона, нарешті, подзвонила. Полінка замученим голосом сказала, що він двічі тато. Чоловік не вірив: що робити з двома? І ляпнув: чи не може Полінка залишити дівчинку — візьмемо хлопчика. Дружина кинула слухавку … Коли Павло віз свою дружину в пологовий будинок, він не знав, який його чекає сюрприз. Сьогодні вранці […]

Дочка чоловіка виходить заміж. Всі витрати за весілля молодята взяли на себе. Батьків не хотіли турбувати. Вони люди вже дорослі, самі зроблять собі свято. Тут немає нічого дивного. Своїй падчерки, м’яко кажучи, я не подобаюся. Хоча зі свого боку я їй нічого поганого не зробила. Її батько задовго до мене розлучився з колишньою дружиною. Але […]

— Богдан, не хотів тобі казати в день весілля. Словом, ти знаєш, що у твоєї новоспеченої дружини є дочка? — мій колега по роботі просто прикував мене до водійського сидіння … — Тобто? — від мовлявся я вірити в таку новину. — Моя дружина, побачивши твою Таню на вашому весіллі, шепнула мені на вушко: » […]

Я розлучена, мій перший шлюб був невдалим. Навіть згадувати про нього не хочеться. Я вже думала, що більше заміж не вийду. Але потім я зустріла Андрія. Він здався мені зовсім іншим. Так що, коли Андрій запропонував мені вийти за нього заміж, я погодилася. Живемо разом ми вже трохи більше року. Вчора у мене було багато […]

В суботу у найкращої подруги ювілей був — 30 років. Наїлися ми добряче, тому додому я не поїхала, у неї і ночувала. З ранку в неділю, ледве-ледве продерши очі, я поїхала додому. А вдома — картина маслом: сестра чоловіка, Зоя, сидить у нас на кухні, ридає гіркими сльозами, а чоловік мій навколо неї носиться, не […]

Михайло і Олександра були одружені вже більше 3 років. За свою діяльність Міші доводилося часто бувати у відрядженнях, дружина ж також займалася кар’єрою, але в моменти відсутності чоловіка постійно залишалася в місті. Спочатку вона сильно нудьгувала, з цієї причини намагалася займати себе різноманітними курсами і додатковою освітою, але з часом звикла до робочого графіку чоловіка. […]

— З’явився тут днями, думав ні її вже — розповідає про своє єдиному синові сімдесятилітня Ніна Олексіївна, — скільки я до цього йому дзвонила, скільки просила, щоб приїхав — відвідав, все дарма! Тому що я хворіла, два роки з ліжка встати не могла, і зараз ледве встаю — тільки до кухні дійти, та до вбиральні […]